іпотечний

-а, -е.

Стос. до іпотеки. Іпотечний кредит. || Признач. для видавання іпотек.

••

Іпоте́чна по́зика — грошова позика, що її видає банк під заставу нерухомості.

Іпоте́чний банк — банк, який спеціалізується на видачі позичок під заставу нерухомого майна.

Іпоте́чний креди́т — довготермінові позики, які надаються банками під заставу нерухомості: землі, виробничих та житлових будівель, споруд.

Іпоте́чний ри́нок — ринок позичкових капіталів, на якому відбувається купівля-продаж іпотечних облігацій.

Іпоте́чний сертифіка́т — заставне свідоцтво, один із найпоширеніших видів цінних паперів, що котируються на біржі.

Іпоте́чні обліга́ції — довготермінові цінні папери, що випускаються під забезпечення нерухомим майном.